силувати

Значення в інших словниках

1. силувати — (виявляти силу до когось) примушувати, неволити, принукувати// брати за горло кого, за зябра брати. Словник синонімів Полюги
2. силувати — си́лувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
3. силувати — див. примушувати Словник синонімів Вусика
4. силувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. || Робити над собою зусилля. || Виявлятися причиною, що змушує кого-небудь робити щось. || розм. Настійно припрошуючи, частувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. силувати — СИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., кого і без дод., з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. [Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа (М. Словник української мови у 20 томах
6. силувати — си́лувати примушувати, змушувати (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. силувати — ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
8. силувати — Си́лувати, -лую, -луєш кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. силувати — СИ́ЛУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка, з інфін., із спол. щоб. Спонукати силою, змушувати когось виконувати, робити що-небудь. [Софія:] Коли не хочете віддати за Дмитра, не силуйте ж і за Карпа (Кроп. Словник української мови в 11 томах
10. силувати — Силувати, -лую, -єш гл. 1) Принуждать. Не силуйте мене за нелюба. Мет. 243. У нас по циганській: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий. Ном. № 11024. 2) Припрашивать, угощая. Словник української мови Грінченка