1. Словник української мови Грінченка

сирітка

Сирітка, -ки

ж.

1) ум. отъ сирота.

2) раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сирітка — сирі́тка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сирітка — див. сирота Словник синонімів Вусика
  3. сирітка — -и, ч. і ж. 1》 Зменш.-пестл. до сирота 1). 2》 тільки мн. Народна назва фіалки триколірної. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сирітка — СИРІ́ТКА, и, ч. і ж. 1. Зменш.-пестл. до сирота́ 1. Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, Як квіточку, чужу дочку (Т. Шевченко); Гомонять, що я сирітка І сиріткою зросла (Я. Щоголів); – Сирітка ти нещасний!.. Словник української мови у 20 томах
  5. сирітка — Сирі́тка, -тки, -тці; -рі́тки, -рі́ток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. сирітка — СИРІ́ТКА, и, ч. і ж. 1. Зменш.-пестл. до сирота́ 1. Узяв собі старий козак Чию сирітку за дитину Та й доглядає в затишку, Як квіточку, чужу дочку (Шевч., II, 1953, 164); Гомонять, що я сирітка І сиріткою зросла (Щог. Словник української мови в 11 томах