1. Словник української мови Грінченка

ситити

Сити́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) — мед. Дѣлать изъ меду сыту. Чи ситив медок на святий вечір. Чуб. III. 347.

2) Насыщать. Отець да і мати старшого сина кляне, проклинає, із очей зганяє, середульшого сина ситить, жалує, поважає, за гостя принімає. АД. І. 113. Трупи б тліли та ситили й без того ситу землю. Мир. ХРВ. 357.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ситити — сити́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ситити — -сичу, -ситиш, недок., перех. 1》 заст. Підсолоджувати медом (воду, квас) або розводити мед водою; настоювати мед на чому-небудь. 2》 Годувати досхочу; задовольняти собою або чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ситити — СИТИ́ТИ, сичу́, сити́ш, недок., кого, що. 1. заст. Підсолоджувати медом (воду, квас) або розводити мед водою; настоювати мед на чому-небудь. Мало вміти цідити та ситити меди – треба ще їх і продати (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. ситити — Сити́ти, сичу́, -ти́ш, -тя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ситити — СИТИ́ТИ, сичу́, сити́ш, педок., перех. 1. заст. Підсолоджувати медом (воду, квас) або розводити мед водою; настоювати мед на чому-небудь. Мало вміти цідити та ситити меди — треба ще їх і продати (Загреб., Диво, 1968, 52). Словник української мови в 11 томах