скаженкуватий

Скаженкуватий, -а, -е

Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаженкуватий — скаженкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. скаженкуватий — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. скаженкуватий — -а, -е, розм. Дещо нестримний у гніві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скаженкуватий — СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві. Він скаженкуватий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. скаженкуватий — СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві. Він скаженкуватий (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах