1. Словник української мови в 11 томах

скаженкуватий

СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві.

Він скаженкуватий (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаженкуватий — скаженкува́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. скаженкуватий — див. сердитий Словник синонімів Вусика
  3. скаженкуватий — -а, -е, розм. Дещо нестримний у гніві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скаженкуватий — СКАЖЕНКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Дещо нестримний у гніві. Він скаженкуватий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. скаженкуватий — Скаженкуватий, -а, -е Подверженный припадкамъ бѣшенства, злости. Він скаженкуватий трохи. Зміев. у. Словник української мови Грінченка