скажено

СКАЖЕ́НО. Присл. до скаже́ний 2, 3.

Бжеський скажено смикнув поводи (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20);

Козак скажено скрикнув і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Янов., І, 1958, 87);

Селом знову скажено пролетів тарантас і вершники (Стельмах, І, 1962, 624);

Розколюється небо від громів і блискавиць, скажено ревуть вітри, клекоче дощ (Загреб., Шепіт, 1966, 345).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скажено — скаже́но прислівник нестримно; дуже сильно незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. скажено — Присл. до скажений 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скажено — СКАЖЕ́НО. Присл. до скаже́ний 2, 3. Бжеський скажено смикнув поводи (З. Тулуб); Козак скажено скрикнув і підкинув нагай. Вся кров закипіла в мені (Ю. Яновський); Селом знову скажено пролетів тарантас і вершники (М. Словник української мови у 20 томах