1. Словник української мови в 11 томах

скаженина

СКАЖЕНИ́НА, и, ж. Те саме, що сказ.

Кров ніби впорснула в шахтарів скаженину. Вони, мов роз’ярені червоним кумачем бики, почали трощити все, що потрапляло під руки (Панч, Синів.., 1959, 28);

У 20 — 30-х роках сторінки буржуазно-націоналістичної преси заливала чорна, майже патологічна скаженина (Рад. літ-во, 5, 1964, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаженина — скажени́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скаженина — див. лють; сердитий; сказ Словник синонімів Вусика
  3. скаженина — -и, ж. Те саме, що сказ. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скаженина — СКАЖЕНИ́НА, и, ж. Те саме, що сказ. Кров ніби впорснула в шахтарів скаженину. Вони, мов роз'ярені червоним кумачем бики, почали трощити все, що потрапляло під руки (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  5. скаженина — СКАЗ (хвороба тварин і людини), ВОДОБОЯ́ЗНЬ, СКАЖЕНИ́НА, КАЗ розм. Словник синонімів української мови
  6. скаженина — Скажени́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скаженина — Скаженина, -ни ж. Бѣшенство. О. 1862. X. 112. Словник української мови Грінченка