1. Словник української мови Грінченка

скакання

Скака́ння, -ня

с.

1) Скаканіе, прыганіе.

2) Танцы.

3) — в гречку. Любовная связь (внѣ брака). К. ЧР. 274.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скакання — скака́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скакання — -я, с. Дія за знач. скакати. Скакання в гречку — залицяння до чужих жінок; нешлюбні зв'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скакання — СКАКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скака́ти. Коні ступали повільно, розвідники все тривожніше озиралися назад. – Що за знак? – не втримався першим Славик, тугий і розшарілий від скакання (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. скакання — скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку. Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв’язки. (Зінька (сама):) Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Фразеологічний словник української мови
  5. скакання — СКАКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скака́ти. Коні ступали повільно, розвідники все тривожніше озиралися назад. — Що за знак? — не втримався першим Славик, тугий і розшарілий від скакання (Гончар, III, 1959, 435). Словник української мови в 11 томах