1. Словник української мови в 11 томах

скакання

СКАКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скака́ти.

Коні ступали повільно, розвідники все тривожніше озиралися назад. — Що за знак? — не втримався першим Славик, тугий і розшарілий від скакання (Гончар, III, 1959, 435).

◊ Скака́ння в гре́чку — залицяння до чужих жінок; нешлюбні зв’язки.

Більшої вини й не було, здається, в запорожців над оте скакання в гречку (П. Куліш, Вибр., 1969, 144).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скакання — скака́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скакання — -я, с. Дія за знач. скакати. Скакання в гречку — залицяння до чужих жінок; нешлюбні зв'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скакання — СКАКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. скака́ти. Коні ступали повільно, розвідники все тривожніше озиралися назад. – Що за знак? – не втримався першим Славик, тугий і розшарілий від скакання (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. скакання — скака́ти (вска́кувати) / ско́чити (вско́чити) в гре́чку. Зраджувати дружині (чоловікові); мати нешлюбні зв’язки. (Зінька (сама):) Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати (М. Фразеологічний словник української мови
  5. скакання — Скака́ння, -ня с. 1) Скаканіе, прыганіе. 2) Танцы. 3) — в гречку. Любовная связь (внѣ брака). К. ЧР. 274. Словник української мови Грінченка