1. Словник української мови Грінченка

скарбовий

Скарбовий, -а, -е

Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скарбовий — Скарбовий: — казенний [IV] — скарбова дирекція: дирекція фінансового відділу в колишній Австрії [III] — який належить державній скарбниці, стосується її [47] Словник з творів Івана Франка
  2. скарбовий — скарбо́ви́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  3. скарбовий — -ова, -ове, заст. 1》 Який належить державній скарбниці, стосується її. || у знач. ім. скарбовий, -бового, ч. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі. || у знач. ім. скарбовий, -бового, ч. Те саме, що скарбник 2). Скарбові селяни. 2》 Прикм. до скарб 7). || рідко. Багатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скарбовий — СКАРБО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, заст. 1. Який належить державній скарбниці, стосується її. – Я покину місце. Ми покатаємо в Петербург. Я напитаю там скарбову чи будлі-яку [будь-яку] іншу службу (І. Словник української мови у 20 томах
  5. скарбовий — Скарбо́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скарбовий — СКАРБО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, заст. 1. Який належить державній скарбниці, стосується її. — Я покину місце. Ми покатаємо в Петербург. Я напитаю там скарбову чи будлі-яку [будь-яку] іншу службу (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах