скарбовий
СКАРБО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, заст.
1. Який належить державній скарбниці, стосується її.
— Я покину місце. Ми покатаємо в Петербург. Я напитаю там скарбову чи будлі-яку [будь-яку] іншу службу (Н.-Лев., V, 1966, 253);
Гриць Калинович був канцеляристом при львівській скарбовій бухгалтерії ще за панщини (Фр., VI, 1951, 153);
// у знач. ім. скарбо́ви́й, бо́во́го, ч. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі.
У Молочках на фільварку Зробили це диво, Змовилися всі скарбові В забастовку живо! (Укр.. думи.., 1955, 316);
// у знач. ім. скарбо́ви́й, бо́во́го, ч. Те саме, що скарбни́к 2.
— Дослужився неборака — ні хліба, ні табаки… Сам надголодь ходжу, як і всі. Перевівся й кінь зо мною. Фуражу ні від хазяїна, ні від скарбового (Добр., Очак. розмир, 1965, 217).
Скарбо́ві́ селя́ни — селяни, що жили на землях, які належали державній скарбниці, державі.
2. Прикм. до скарб 7.
По другий бік яру, на горі, між зеленими житами, стояла скарбова клуня, кошари (Н.-Лев., І, 1956, 150);
На широкому скарбовому дворі — стягнене з селян добро: поламані плуги, дрібні машини (Кач., II, 1958, 304);
// рідко. Багатий.
Хоч не яке там скарбове [господарство],— можна б йому ціну скласти,— та таке ж то порядненьке, любеньке, що кращого й не бажати (Вовчок, І, 1955, 310).
Значення в інших словниках
- скарбовий — Скарбовий: — казенний [IV] — скарбова дирекція: дирекція фінансового відділу в колишній Австрії [III] — який належить державній скарбниці, стосується її [47] Словник з творів Івана Франка
- скарбовий — скарбо́ви́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- скарбовий — -ова, -ове, заст. 1》 Який належить державній скарбниці, стосується її. || у знач. ім. скарбовий, -бового, ч. Той, хто жив на землях, що належали державній скарбниці, державі. || у знач. ім. скарбовий, -бового, ч. Те саме, що скарбник 2). Скарбові селяни. 2》 Прикм. до скарб 7). || рідко. Багатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скарбовий — СКАРБО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́, заст. 1. Який належить державній скарбниці, стосується її. – Я покину місце. Ми покатаємо в Петербург. Я напитаю там скарбову чи будлі-яку [будь-яку] іншу службу (І. Словник української мови у 20 томах
- скарбовий — Скарбо́ви́й, -ва́, -ве́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скарбовий — Скарбовий, -а, -е Казенный. Ном. № 1285. Скарбові гроші. Левиц. Пов. 3. Скарбові люде. К. ЦН. 227. А де ж твої, Нечаєнку, скарбовії вози? Лукаш. Словник української мови Грінченка