1. Словник української мови Грінченка

скатувати

Скатува́ти, -ту́ю, -єш

гл.

1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого. Гн. І. 115.

2) Казнить. Чуб. V. 841. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували. Рудч. Ск. II. 53.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скатувати — скатува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скатувати — -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що закатувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скатувати — СКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого. Те саме, що закатува́ти. [Мордовець:] Та я тебе за це скатую! Чуєш? За це я, закачавши рукави, з тобою биться буду! (П. Тичина); Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували (Сл. Словник української мови у 20 томах
  4. скатувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати. Словник синонімів української мови
  5. скатувати — Скатува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. скатувати — СКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що закатува́ти. [Мордовець:] Та я тебе за це скатую! Чуєш? За це я, закачавши рукави, з тобою биться буду! (Тич., І, 1957, 291); Бабину дочку прив’язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах