скатувати
СКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого.
Те саме, що закатува́ти.
[Мордовець:] Та я тебе за це скатую! Чуєш? За це я, закачавши рукави, з тобою биться буду! (П. Тичина);
Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували (Сл. Б. Грінченка);
– Гонту скатували, язика йому одрізали, четвертували (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скатувати — скатува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скатувати — -ую, -уєш, док., перех. Те саме, що закатувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скатувати — ЗАМУ́ЧИТИ (катуванням, тортурами довести кого-небудь до смерті, загибелі), ЗАКАТУВА́ТИ, СКАТУВА́ТИ, ЗАМОРДУВА́ТИ, СПЛЮНДРУВА́ТИ рідше, ДОКОНА́ТИ розм.; ЗАМОРИ́ТИ (голодом, роботою). — Недок.: заму́чувати, закато́вувати, замордо́вувати, замо́рювати. Словник синонімів української мови
- скатувати — Скатува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скатувати — СКАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Те саме, що закатува́ти. [Мордовець:] Та я тебе за це скатую! Чуєш? За це я, закачавши рукави, з тобою биться буду! (Тич., І, 1957, 291); Бабину дочку прив’язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
- скатувати — Скатува́ти, -ту́ю, -єш гл. 1) Измучить, истязаніями, пыткой. Увидів Христа такого скатованого. Гн. І. 115. 2) Казнить. Чуб. V. 841. Бабину дочку прив'язав коню до хвоста й пустив у поле. Так її скатували. Рудч. Ск. II. 53. Словник української мови Грінченка