скахва

Скахва, -ви

ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. см. шкафа.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me