шкафа

Шкафа, -фи, шкахва, -ви

ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Шух. І. 253. Вушка наз. въ Галиціи также антабками. МУЕ. І. 72.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкафа — ШКА́ФА¹, и, ж.,розм. Те саме, що ша́фа 1. Дія перша. Хата Гощинськолї, салон .. Посередені скляні двері в сад, ними входять знадвору в хату: по ліву руку від них при стіні велика скляна шкафа з книжками (Леся Українка). ШКА́ФА², и, ж., діал. Словник української мови у 20 томах
  2. шкафа — шкахва, -и, ж., зах. Ніж із вушками та дерев'яною колодочкою. Великий тлумачний словник сучасної мови