шкафа
шкафа́
шкахва, -и, ж., зах.
Ніж із вушками та дерев'яною колодочкою.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкафа — ШКА́ФА¹, и, ж.,розм. Те саме, що ша́фа 1. Дія перша. Хата Гощинськолї, салон .. Посередені скляні двері в сад, ними входять знадвору в хату: по ліву руку від них при стіні велика скляна шкафа з книжками (Леся Українка). ШКА́ФА², и, ж., діал. Словник української мови у 20 томах
- шкафа — Шкафа, -фи, шкахва, -ви ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Шух. І. 253. Вушка наз. въ Галиціи также антабками. МУЕ. І. 72. Словник української мови Грінченка