скликанець

Скликанець, -нця

м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. ум. скликанчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Г. Барв. 253. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом. ЗОЮР. II. 285.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скликанець — склика́нець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. скликанець — -нця, ч., заст. Закличний дзвін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скликанець — СКЛИКА́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Закличний дзвін. Словник української мови у 20 томах
  4. скликанець — СКЛИКА́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Закличний дзвін. Словник української мови в 11 томах