скликанець

склика́нець

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скликанець — -нця, ч., заст. Закличний дзвін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скликанець — СКЛИКА́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Закличний дзвін. Словник української мови у 20 томах
  3. скликанець — СКЛИКА́НЕЦЬ, нця, ч., заст. Закличний дзвін. Словник української мови в 11 томах
  4. скликанець — Скликанець, -нця м. Призывной колоколъ, небольшой колоколъ на колокольнѣ. ум. скликанчик. Ось уже до божого дому скликанчик кличе. Г. Барв. 253. Перше бовкне у скликанчик, а далі в другий, потім у підстарший та в старший та й во всі разом. ЗОЮР. II. 285. Словник української мови Грінченка