скляниця

Скляниця, -ці

ж. Стаканъ. Тоді крівю наповнились блюда і скляниці. Чуб. І. 173. Пішла до пивниці, взяла дві скляниці, в одну наточила солодкого меду. Гол. І. 81.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скляниця — скляни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. скляниця — -і, ж. 1》 розм. Те саме, що склянка I. 2》 діал. Невелика скляна фляга. 3》 ент. Те саме, що склівка. Яблунева скляниця. Порічкова скляниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скляниця — СКЛЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. розм. Те саме, що скля́нка¹. Був-то раз собі п'яниця: Все пропий, що тільки мав. Чи то піст був, чи м'ясниця, Все один закон тримав: Чарка .. чи скляниця – Пив (І. Словник української мови у 20 томах
  4. скляниця — СКЛЯНИ́ЦЯ, і, ж. 1. розм. Те саме, що скля́нка¹. Був-то раз собі п’яниця: Все пропий, що тільки мав. Чи то піст був, чи м’ясниця, Все один закон тримав: Чарка.. чи скляниця — Пив (Фр. Словник української мови в 11 томах