скорбувати

Скорбува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Скорбѣть. Хай батько не скорбує. Мет. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скорбувати — скорбува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. скорбувати — див. журитися Словник синонімів Вусика
  3. скорбувати — див. скорбіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скорбувати — СКОРБУВА́ТИ див. скорбі́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. скорбувати — СКОРБУВА́ТИ див. скорбі́ти. Словник української мови в 11 томах