1. Словник української мови Грінченка

скореняти

Скореняти, -няю, -єш

сов. в. скорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Искоренять, искоренить. Нашого насіння ніхто не скоренить. КС. 1883. IV. 773.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скореняти — скореня́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. скореняти — -яю, -яєш, недок., скоренити, -ню, -ниш, док., перех., розм. Винищувати, усувати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скореняти — СКОРЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКОРЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого, що, розм. Винищувати, усувати кого-, що-небудь. О, горе, ти горе! Чого без розбору Ти ломиш і вжиток, і вроду не в пору, І нащо минаєш багато на світі 3 того, що давно тут пора б скоренити?... Словник української мови у 20 томах
  4. скореняти — СКОРЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., СКОРЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., розм. Винищувати, усувати кого-, що-небудь. О, горе, ти горе! Чого без розбору Ти ломиш і вжиток, і вроду не в пору, І нащо минаєш багато на світі 3 того, що давно тут пора б скоренити?... Словник української мови в 11 томах