скривити

Скривити, -влю, -виш

гл. Покривить, искривить, согнуть. Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило. Ном. № 5667.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скривити — скриви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скривити — див. скривлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скривити — СКРИВИ́ТИ див. скри́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. скривити — криви́ти / покриви́ти душе́ю. Бути нещирим; лицемірити. Дівчина, не звикнувши кривити душею, нічого не відповіла настирливому залицяльникові (С. Добровольський); Ніколи я у ріднім слові Не кривив душею у житті (А. Фразеологічний словник української мови
  5. скривити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  6. скривити — СКРИВИ́ТИ див. скри́влювати. Словник української мови в 11 томах