скривити

криви́ти / покриви́ти душе́ю. Бути нещирим; лицемірити. Дівчина, не звикнувши кривити душею, нічого не відповіла настирливому залицяльникові (С. Добровольський); Ніколи я у ріднім слові Не кривив душею у житті (А. Малишко); Вони (батьки) не покривлять душею, а скажуть чесно свою думку про все (В. Кучер). скриви́ти душе́ю. В цей час вона не могла скривити душею і розповіла усе про своє прохання (М. Стельмах).

скриви́ти (скле́їти, зроби́ти і т. ін.) ки́слу мі́ну. Виразити незадоволення. Спитала я в неї вчора, чи не хочете піти в парк на музику,— вона скривила кислу міну і спитала: “Пощо?” (Леся Українка); Обернувшись до мене, містер Хо склеїв досить кислу міну (Ю. Смолич); Коли представили йому Павлину, то він, признатися щиро, .. зробив кислу міну (Ірина Вільде).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скривити — скриви́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. скривити — див. скривлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скривити — СКРИВИ́ТИ див. скри́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. скривити — ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ЛАМА́ТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  5. скривити — СКРИВИ́ТИ див. скри́влювати. Словник української мови в 11 томах
  6. скривити — Скривити, -влю, -виш гл. Покривить, искривить, согнуть. Не поможе бабі кадило, коли бабу скривило. Ном. № 5667. Словник української мови Грінченка