скригати

скрегота́ти (скреготі́ти, скри́гати, скрипі́ти і т. ін.) / заскрегота́ти (заскреготі́ти, скрегну́ти, скрегону́ти, скреготну́ти, скригну́ти, заскрипі́ти, скри́пнути і т. ін.) зуба́ми. Виявляти гнів, роздратування, невдоволення і т. ін. А сам аж зубами скреготав (князь), що міг так забутися (І. Франко); Не скрипи зубами, Не лютуй, вороже, Марні твої мрії — Нас не переможеш! (Укр.. пісні); Трохименко скрегонув з люті зубами (Григорій Косинка); — Сховай пістолет і забирайся геть! — скрегонув зубами Брайко (П. Загребельний); Ти скрегнув зубами і стис кулака: — А це що? (А. Головко); В пастуха надулись жили, і він зубами заскрипів: “Ну, стій. Розправлюсь я з тобою, проклятий пане! Буде бій!” (В. Сосюра); В нього зануртувалося всередині, він скрипнув зубами і стис щелепи, що його боляче шпигонуло в скроні (Григорій Тютюнник).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скригати — скри́гати дієслово недоконаного виду скрипіти розм. Орфографічний словник української мови
  2. скригати — СКРИПІ́ТИ (про металеві, дерев'яні та ін. предмети — утворювати різкі, високі звуки), РИПІ́ТИ, СКРЕГОТА́ТИ (СКРЕГОТІ́ТИ) підсил., СКРИ́ГАТИ рідше; ЧЕРГОТІ́ТИ розм.; ПОСКРИ́ПУВАТИ, ПОРИ́ПУВАТИ, СКРИ́ПАТИ розм., СКРИПОТІ́ТИ підсил. розм. (час від часу). Словник синонімів української мови
  3. скригати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що скрипіти. || Те саме, що скреготати, скреготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скригати — СКРИ́ГАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти. В клуні темно.. Стугонить під копитами земля, скригають немазані тачанки (Кос., Новели, 1962, 59); // Те саме, що скрегота́ти, скреготі́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. скригати — СКРИ́ГАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що скрипі́ти. В клуні темно .. Стугонить під копитами земля, скригають немазані тачанки (Г. Косинка); // Те саме, що скрегота́ти, скреготі́ти. Словник української мови у 20 томах