скрипічник
Скрипічник, -ка
м. = скрипаль. ЕЗ. У. 68. Гн. II. 177. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають. Федьк. І. 44.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скрипічник — -а, ч., зах. Скрипаль. Великий тлумачний словник сучасної мови