скрипічник

скрипі́чник

-а, ч., зах.

Скрипаль.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скрипічник — Скрипічник, -ка м. = скрипаль. ЕЗ. У. 68. Гн. II. 177. Цимбалоньки ріжуть, скрипічники грають. Федьк. І. 44. Словник української мови Грінченка