скурити
Скури́ти, -рю́, -риш
гл. Выкурить. Вх. Зн. 64. Скурив увесь тютюн.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скурити — скури́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скурити — див. скурювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скурити — СКУРИ́ТИ див. ску́рювати. Словник української мови у 20 томах
- скурити — ВИПА́ЛЮВАТИ (про цигарку, тютюн і т. ін. — палити до кінця; палячи, витрачати цілком), ВИКУ́РЮВАТИ, СКУ́РЮВАТИ, ВИСМА́ЛЮВАТИ розм. — Док.: ви́палити, ви́курити, скури́ти, ви́смалити. Словник синонімів української мови
- скурити — СКУРИ́ТИ див. ску́рювати. Словник української мови в 11 томах