скінчитися
Скінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся
гл.
1) Окончиться.
2) Скончаться. Постій, милий, не женися: ще ж я не скінчилась. н. п.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скінчитися — скінчи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- скінчитися — див. вмирати Словник синонімів Вусика
- скінчитися — див. скінчатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скінчитися — СКІНЧИ́ТИСЯ див. скінча́тися. Словник української мови у 20 томах
- скінчитися — ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІЙТИ́, ПОГА́СНУТИ (про певний часовий відрізок); ВІДШУМІ́ТИ, ВІДГРИМІ́ТИ, ВІДГУРКОТІ́ТИ... Словник синонімів української мови
- скінчитися — Скінчи́тися, -нчу́ся, -нчи́ться на чому, чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скінчитися — СКІНЧИ́ТИСЯ див. скінча́тися. Словник української мови в 11 томах