1. Словник української мови Грінченка

славненький

Славний, -а, -е

1) Славный. І наша слава вічно славна буде. К. ЦН. 241. Завели їх в славне місто, славне місто, ще славніщі замки. Чуб. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч.

2) Хорошій. Славний чоловік, та березинський. Ном. № 4705. ум. славненький, славнесенький. Славненька теличка. Рудч. Ск. ІІ. 51. Ой ти, Байдо молодесенький, єсть у тебе лицарь да славнесенький. Грин. III. 582.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славненький — славне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. славненький — -а, -е. Зменш.-пестл. до славний 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. славненький — СЛАВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до сла́вний 3, 4. – Ох, мамо, купи мені отаку хустку! – Ох, от цю! Цю! Цю рябеньку, славненьку! Або цю червоненьку! (Марко Вовчок); – Він дуже славненький. Словник української мови у 20 томах
  4. славненький — СЛАВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до сла́вний 3, 4. — Ох, мамо, купи мені отаку хустку! — Ох, от цю! Цю! Цю рябеньку, славненьку! Або цю червоненьку! (Вовчок, І, 1955, 304); — Він дуже славненький. Словник української мови в 11 томах