1. Словник української мови в 11 томах

славненький

СЛАВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до сла́вний 3, 4.

— Ох, мамо, купи мені отаку хустку! — Ох, от цю! Цю! Цю рябеньку, славненьку! Або цю червоненьку! (Вовчок, І, 1955, 304);

— Він дуже славненький. Білявенький, очки інколи сірі, а інколи голубі, чуб пушком і спокійний (Стельмах, II, 1962, 77);

— Яке славненьке! — порушив тишу голосний вигук Жабі. — Диви, маленьке, жовтявенько-зелене, лузає щось… Вивірка! (Досв., Вибр., 1959, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. славненький — славне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. славненький — -а, -е. Зменш.-пестл. до славний 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. славненький — СЛАВНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до сла́вний 3, 4. – Ох, мамо, купи мені отаку хустку! – Ох, от цю! Цю! Цю рябеньку, славненьку! Або цю червоненьку! (Марко Вовчок); – Він дуже славненький. Словник української мови у 20 томах
  4. славненький — Славний, -а, -е 1) Славный. І наша слава вічно славна буде. К. ЦН. 241. Завели їх в славне місто, славне місто, ще славніщі замки. Чуб. Славних прадідів великих правнуки погані. Шевч. 2) Хорошій. Славний чоловік, та березинський. Ном. № 4705. ум. Словник української мови Грінченка