1. Словник української мови Грінченка

слезити

Слези́ти, -зю́, -зи́ш

гл.

1) Плакать. Гол. II. 564.

1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слезити — слези́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. слезити — I -ить, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). II -зю, -зиш, недок., зах. Плакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слезити — СЛЕЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Яром вода слезить (А. Свидницький); // безос. Середина землянки. Стіни сирі, смуга по стінах – видко, що по них слезить (І. Словник української мови у 20 томах
  4. слезити — СЛЕЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Яром вода слезить (Свидн., Люборацькі, 1955, 18); // безос. Середина землянки. Стіни сирі, смуга по стінах — видко, що по них слезить (К. Словник української мови в 11 томах