слезити
СЛЕЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм.
Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину).
Яром вода слезить (А. Свидницький);
// безос.
Середина землянки. Стіни сирі, смуга по стінах – видко, що по них слезить (І. Карпенко-Карий);
Підвівся я на лікоть, глянув... нога, як колодка... а з великого пальця так і слезить (А. Тесленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слезити — слези́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- слезити — I -ить, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). II -зю, -зиш, недок., зах. Плакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слезити — СЛЕЗИ́ТИ, и́ть, недок., розм. Повільно текти, витікати краплями або тоненькою цівкою (про рідину). Яром вода слезить (Свидн., Люборацькі, 1955, 18); // безос. Середина землянки. Стіни сирі, смуга по стінах — видко, що по них слезить (К. Словник української мови в 11 томах
- слезити — Слези́ти, -зю́, -зи́ш гл. 1) Плакать. Гол. II. 564. 1) Сочиться. Яром вода слезить. Св. Л. 24. Словник української мови Грінченка