слих

Значення в інших словниках

1. слих — слих іменник чоловічого роду слух, чутка рідко Орфографічний словник української мови
2. слих — -у, ч., заст. Слух, чутка. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. слих — СЛИХ, у, ч., заст. Слух, чутка. Прийшли слихи до милої, що милого вбито (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
4. слих — а́ні (ні) сли́хом (не) слиха́ти, а́ні (ні) ви́дом (у ві́чі) (не) вида́ти кого. Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого. Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети). Фразеологічний словник української мови
5. слих — ЧУ́ТКА (ЧУТКИ́) (повідомлення про когось, щось, звичайно ніким не підтверджене), ГО́ВІР розм., ГО́МІН розм., ПРО́СЛУХ розм., СЛИХ заст., ПЕРЕ́КАЗИ заст. Словник синонімів української мови
6. слих — СЛИХ, у, ч., заст. Слух, чутка. Прийшли слихи до милої, що милого вбито (Сл. Гр.). ◊ Ані́ (ні) сли́хом [не] слиха́ти [ані (ні) ви́дом (в ві́чі) не вида́ти) див. слиха́ти; Сли́хом зна́ти (чува́ти і т. ін.) — з чуток, з переказів знати, чувати і т. ін. Словник української мови в 11 томах