служебниця

Служебниця, -ці

ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2. Словник української мови в 11 томах
  2. служебниця — служе́бниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  3. служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2. Словник української мови у 20 томах
  4. служебниця — -і, розм., рідко. Жін. до служебник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови