служебниця
Служебниця, -ці
ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- служебниця — служе́бниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- служебниця — -і, розм., рідко. Жін. до служебник 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2. Словник української мови у 20 томах
- служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2. Словник української мови в 11 томах