служебниця
служе́бниця
-і, розм., рідко.
Жін. до служебник 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- служебниця — служе́бниця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2. Словник української мови у 20 томах
- служебниця — СЛУЖЕ́БНИЦЯ, і, ж., розм., рідко. Жін. до служе́бник 2. Словник української мови в 11 томах
- служебниця — Служебниця, -ці ж. = служебка. Усіх жінок, усіх своїх гаремниць порозсилав. Осман, куди хотіли; зоставив тільки двадцятьох служебниць. К. МБ. XI. 156. Словник української мови Грінченка