1. Великий тлумачний словник сучасної мови

служебник

служе́бник

-а, ч.

1》 Церковна книга, що містить тексти для богослужіння.

2》 розм., рідко. Те саме, що слуга 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. служебник — служе́бник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Служебник — Церковно-богослужбова книга, яка містить тексти Літургій Івана Золотоустого, Василія Великого й Напередосвячених Дарів, вечірні та утрені, а також указівки щодо їх проведення; заст. Літургіарій Словник церковно-обрядової термінології
  3. служебник — СЛУЖЕ́БНИК, а, ч. 1. Церковна книга, що містить тексти церковних служб. 2. розм., рідко. Те саме, що слуга́ 1. Словник української мови у 20 томах
  4. служебник — Слуга Словник застарілих та маловживаних слів
  5. служебник — СЛУЖЕ́БНИК, а, ч. 1. Церковна книга, що містить тексти для богослужіння. 2. розм., рідко. Те саме, що слуга́ 1. Словник української мови в 11 томах