служитель

Значення в інших словниках

1. служитель — служи́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. служитель — -я, ч. 1》 заст. Те саме, що слуга 1). 2》 Службовець нижчого рангу в деяких установах. Служитель музею. 3》 чого і з означ. Той, хто служить чому-небудь, працює на користь чогось. Служителі культу. Служитель церкви — особа духовного звання. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. служитель — Слуга, служник, прислужник, (вона) слугиня, слугівниця Словник чужослів Павло Штепа
4. служитель — СЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. заст. Те саме, що слуга́ 1. На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (з думи). 2. Службовець нижчого рангу в деяких установах. Словник української мови у 20 томах
5. служитель — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
6. служитель — СЛУЖИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. заст. Те саме, що слуга́ 1. На свого служителя добре кликав-покликав: Служителю мій вірний! Велю тобі значки од моїх рук забрати (Думи.., 1941, 104). 2. Службовець нижчого рангу в деяких установах. Словник української мови в 11 томах