слухняненький
Слухняний, -а, -е
= слухняний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17.
---------------
Слухняний, слух'яний, -а, -е
Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. І. 248. ум. слухняненький, слух'яне́нький.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слухняненький — слухня́ненький прикметник Орфографічний словник української мови
- слухняненький — -а, -е. Пестл. до слухняний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- слухняненький — СЛУХНЯ́НЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до слухня́ний. – Ох, дитино моя нерозумна, – каже [дід], – не тобі зі старцями по світу вештатися! Ти дівчинка слухняненька; виростеш, гарна будеш; не для тебе торба наша латана (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
- слухняненький — СЛУХНЯ́НЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до слухня́ний. — Ох, дитино моя нерозумна,— каже [дід],— не тобі зі старцями по світу вештатися! Ти дівчинка слухняненька; виростеш, гарна будеш; не для тебе торба наша латана (Морд., І, 1958, 43). Словник української мови в 11 томах