1. Словник української мови в 11 томах

слухняненький

СЛУХНЯ́НЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до слухня́ний.

— Ох, дитино моя нерозумна,— каже [дід],— не тобі зі старцями по світу вештатися! Ти дівчинка слухняненька; виростеш, гарна будеш; не для тебе торба наша латана (Морд., І, 1958, 43).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слухняненький — слухня́ненький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. слухняненький — -а, -е. Пестл. до слухняний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слухняненький — СЛУХНЯ́НЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до слухня́ний. – Ох, дитино моя нерозумна, – каже [дід], – не тобі зі старцями по світу вештатися! Ти дівчинка слухняненька; виростеш, гарна будеш; не для тебе торба наша латана (Д. Мордовець). Словник української мови у 20 томах
  4. слухняненький — Слухняний, -а, -е = слухняний. Микола.... роботящий, слухмяний. О. 1861. VIII. 17. --------------- Слухняний, слух'яний, -а, -е Послушный. Шевч. 465. Був добрий, слухняний хлопець. Левиц. І. 248. ум. слухняненький, слух'яне́нький. Словник української мови Грінченка