1. Словник української мови в 11 томах

слухаючий

СЛУ́ХАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до слу́хати 1-4.

Нині проблема № 1 в інженерів — створення слухаючих і розмовляючих автоматів (Знання.., 4, 1967, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слухаючий — СЛУ́ХАЮЧИЙ, а, е. Який здатен слухати. Нині проблема № 1 в інженерів – створення слухаючих і розмовляючих автоматів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах