слухаючий
СЛУ́ХАЮЧИЙ, а, е.
Який здатен слухати.
Нині проблема № 1 в інженерів – створення слухаючих і розмовляючих автоматів (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- слухаючий — СЛУ́ХАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до слу́хати 1-4. Нині проблема № 1 в інженерів — створення слухаючих і розмовляючих автоматів (Знання.., 4, 1967, 18). Словник української мови в 11 томах