сметанник
Сметанник, -ка
м. раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. І. 8.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сметанник — смета́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- сметанник — -а, ч. 1》 Посудина для сметани і вершків. 2》 Рід солодкого пирога, пригот. із сметаною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сметанник — СМЕТА́ННИК, а, ч. 1. Посудина для сметани і вершків. Вершки до чаю подають в сметаннику (з наук.-попул. літ.). 2. Випечений виріб пригот. із сметаною. Словник української мови у 20 томах
- сметанник — СМЕТА́ННИК, а, ч. 1. Посудина для сметани і вершків. Вершки до чаю подають в сметаннику (Укр. страви, 1957, 400). 2. Рід солодкого пирога, пригот. із сметаною. Словник української мови в 11 томах