сметанник

СМЕТА́ННИК, а, ч.

1. Посудина для сметани і вершків.

Вершки до чаю подають в сметаннику (Укр. страви, 1957, 400).

2. Рід солодкого пирога, пригот. із сметаною.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сметанник — смета́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сметанник — СМЕТА́ННИК, а, ч. 1. Посудина для сметани і вершків. Вершки до чаю подають в сметаннику (з наук.-попул. літ.). 2. Випечений виріб пригот. із сметаною. Словник української мови у 20 томах
  3. сметанник — -а, ч. 1》 Посудина для сметани і вершків. 2》 Рід солодкого пирога, пригот. із сметаною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сметанник — Сметанник, -ка м. раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. І. 8. Словник української мови Грінченка