смоківниця
Смоківниця, -ці
ж. Смоковница. Загледівши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на, ній. Єв. Мр. XI. 13.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смоківниця — смоківни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смоківниця — -і, ж. 1》 Плодове субтропічне дерево роду фікус родини шовковичних; інжир, фіга. 2》 Солодкий плід цього дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смоківниця — СМОКІВНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що смоко́вниця. У текстах XI –XIII ст. натрапляємо на слова з праслов'янської доби, що убереглися і в сучасній українській мові: дерево, кущ, тис, .. в'яз, смоківниця (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- смоківниця — ІНЖИ́Р (фігове дерево; плід цього дерева), СМОКО́ВНИЦЯ (СМОКІВНИ́ЦЯ), СМО́КВА, ФІ́ГА, ВИ́ННА Я́ГОДА (сушені плоди). Татарки.. частували їх.. свіжим інжиром (М. Словник синонімів української мови
- смоківниця — СМОКІВНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що смоко́вниця. Словник української мови в 11 томах