смоківниця

ІНЖИ́Р (фігове дерево; плід цього дерева), СМОКО́ВНИЦЯ (СМОКІВНИ́ЦЯ), СМО́КВА, ФІ́ГА, ВИ́ННА Я́ГОДА (сушені плоди). Татарки.. частували їх.. свіжим інжиром (М. Коцюбинський); — Великих старань ти доклав тут, і жодна рослина — Ні виноград, ні сливка, ні груша, ні грядки городні, А ні смоковниця — тут без твого не росте піклування (переклад Бориса Тена); Ми принесемо богині смокви медово-солодкі (М. Рильський); І фіг і родзинок — Всього мені понадає гетьманиха (Т. Шевченко)

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смоківниця — смоківни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. смоківниця — -і, ж. 1》 Плодове субтропічне дерево роду фікус родини шовковичних; інжир, фіга. 2》 Солодкий плід цього дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смоківниця — СМОКІВНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що смоко́вниця. У текстах XI –XIII ст. натрапляємо на слова з праслов'янської доби, що убереглися і в сучасній українській мові: дерево, кущ, тис, .. в'яз, смоківниця (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. смоківниця — СМОКІВНИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що смоко́вниця. Словник української мови в 11 томах
  5. смоківниця — Смоківниця, -ці ж. Смоковница. Загледівши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на, ній. Єв. Мр. XI. 13. Словник української мови Грінченка