смолька

Смо́лька, -ки

ж. Трубка курительная. Ходять по церкві у мегерках, смольки курять, регочуться. Рудч. Ск. II. 197.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смолька — -и, ж., розм. Те саме, що люлька I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Смолька — (Smolka) Францішек, 1810-99, галицько-пол. політик; учасник галицького підпілля; ліберал, депутат галицького Крайового сейму і австр. Ради Держави (1881-93 гол. Палати Депутатів); прихильник автономії Галичини в межах федеративної Австрії. Універсальний словник-енциклопедія