смолька
Смо́лька, -ки
ж. Трубка курительная. Ходять по церкві у мегерках, смольки курять, регочуться. Рудч. Ск. II. 197.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смолька — -и, ж., розм. Те саме, що люлька I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Смолька — (Smolka) Францішек, 1810-99, галицько-пол. політик; учасник галицького підпілля; ліберал, депутат галицького Крайового сейму і австр. Ради Держави (1881-93 гол. Палати Депутатів); прихильник автономії Галичини в межах федеративної Австрії. Універсальний словник-енциклопедія