смолька

смо́лька

-и, ж., розм.

Те саме, що люлька I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Смолька — (Smolka) Францішек, 1810-99, галицько-пол. політик; учасник галицького підпілля; ліберал, депутат галицького Крайового сейму і австр. Ради Держави (1881-93 гол. Палати Депутатів); прихильник автономії Галичини в межах федеративної Австрії. Універсальний словник-енциклопедія
  2. смолька — Смо́лька, -ки ж. Трубка курительная. Ходять по церкві у мегерках, смольки курять, регочуться. Рудч. Ск. II. 197. Словник української мови Грінченка