смішок
Смішо́к, -шка
м.
1) ум. отъ сміх.
2) пт. Lanius minor. Вх. Пч. II. 12.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- смішок — смішо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- смішок — -шка, ч. 1》 Нетривалий, короткочасний сміх. || Про жартівливий, усміхнений вираз (очей, обличчя). Зі смішком — злегка усміхаючись. 2》 у знач. присл. смішком. Жартома, несерйозно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- смішок — СМІШО́К, шка́, ч. 1. Нетривалий, короткочасний сміх. З мене вилітає хриплий смішок. – Ха-ха! О, з пана Адама відомий апостол... (М. Коцюбинський); Засміявся Іван Бондар і з задоволенням почув у коридорі смішок своєї Марійки (М. Словник української мови у 20 томах
- смішок — СМІШО́К, шка́, ч. 1. Нетривалий, короткочасний сміх. З мене вилітає хриплий смішок. — Ха-ха! О, з пана Адама відомий апостол… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах