смішок

Смішо́к, -шка

м.

1) ум. отъ сміх.

2) пт. Lanius minor. Вх. Пч. II. 12.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смішок — смішо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. смішок — -шка, ч. 1》 Нетривалий, короткочасний сміх. || Про жартівливий, усміхнений вираз (очей, обличчя). Зі смішком — злегка усміхаючись. 2》 у знач. присл. смішком. Жартома, несерйозно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смішок — СМІШО́К, шка́, ч. 1. Нетривалий, короткочасний сміх. З мене вилітає хриплий смішок. – Ха-ха! О, з пана Адама відомий апостол... (М. Коцюбинський); Засміявся Іван Бондар і з задоволенням почув у коридорі смішок своєї Марійки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. смішок — СМІШО́К, шка́, ч. 1. Нетривалий, короткочасний сміх. З мене вилітає хриплий смішок. — Ха-ха! О, з пана Адама відомий апостол… (Коцюб. Словник української мови в 11 томах