сниця

Сни́ця, -ці

ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло. Чуб. VII. 404. Kolb. I. 67.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сниця — сни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. сниця — СНИ́ЦЯ, і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора і т. ін. Під час руху забороняється провадити мащення машин .. або сідати на сницю і раму культиватора (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. сниця — -і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. сниця — СНИ́ЦЯ, і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора і т. ін. Під час руху забороняється провадити мащення машин.. або сідати на сницю і раму культиватора (Механ. і електриф.. Словник української мови в 11 томах