сниця
СНИ́ЦЯ, і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора і т. ін.
Під час руху забороняється провадити мащення машин.. або сідати на сницю і раму культиватора (Механ. і електриф.., 1953, 108);
Основою копнувача є рама, змонтована на двоколісному ходу і причеплена до молотарки сницею (Зерн. комбайни, 1957, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сниця — сни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- сниця — -і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сниця — СНИ́ЦЯ, і, ж. Подовжній брус, за допомогою якого кріпляться інші частини плуга, воза, культиватора і т. ін. Під час руху забороняється провадити мащення машин .. або сідати на сницю і раму культиватора (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- сниця — Сни́ця, -ці ж. Сница, часть экипажа, куда вкладывается дышло. Чуб. VII. 404. Kolb. I. 67. Словник української мови Грінченка